А ви знаєте, що основна комзиція-суповід до культового серіалу Twin Peaks має назву “Падаючи” (Falling). Мелодія напрочуд красива, і мені видається, що ТАМ щось таки падає, але падає вгору…
І ще: ця пісня про любов, такщо “не дайте себе скривдити цього разу”.

Для того, щоб вивчити назву 12 українських місяців, потрібно в СЕРПНІ під ВЕРЕСЕНЬ взяти гарну дівчину і повести її під БЕРЕЗЕНЬ, покласти на ТРАВЕНЬ, вперти ногами в ЛИПЕНЬ, взяти одною рукою за ГРУДЕНЬ, а іншою за ЖОВТЕНЬ, всунути свій ЛЮТИЙ ЧЕРВЕНЬ в її КВІТЕНЬ і робити такий СІЧЕНЬ, щоб почався ЛИСТОПАД!

мшф svitovyda

Випадково побачив рекламу. І її сакраментальний слоган. Щось типу “10 років. Від лану до столу”. Але сприйняв я її спершу так: “10 років. Від LANу до столу”. Думав. Медитував - чого так довго, що за канал, і чого до столу - це типу куди…
Такі речі трапляються все частіше. І інколи стає лячно, інколи кумедно. Цікаво, що буде далі

Шикарно! Чудесний настрій, прекрасний концерт. Дяка друзякам jaspery і dobryj_vechir за компанію. Почув вперше прекрасну пісню “Білі демони” - дивно, чого це я її вперше почув і взагалі - виникло потужне бажання ріпнути собі всю дискографію у лослес форматик - все таки голос у Середи - це супер! І вірші гарно декламує…

Єдина невелика прикрість - літаюча камера - трохи відволікала та псувала вигляд, але загалом оформлення і програма - на належному рівні.

Пригадав історію - моїй молодшій сестрі колись давно на уроці інформатики розповідали про будову компа. Дійшли до жорсткого диску. Обізвали його - “незйомний жорсткий диск”, при цьому для порівняння тицьнули на дискету, мовляв, он вона як легко знімається із флоповода і носиться у кишені. Далі моя малеча видала вголос геніяльну фразу, над якою я довго перся: “Не знаю, може він у вас і незйомний, а мій брат кожного тижня із ним кудись ходить і приносить багато музики та фільмів”. Вчителька, на декілька років лишень старша за своїх стюдентів, далі поморозилася…
Ну то питання: Хто скіко хардів дома має, які завеликі, чи часто в гості носите і чи їх вам вистачає?